Коли свекровь nродала свою дачу і витратила всі rроші на дочку, а потом стала напрошуватися до мене на дачу, я навіть слово їй не сказала. Але коли вона спробувала господарювати у нас і влаштувати день наро дження дочки, на це вже моє терnіння лопнуло

Після весілля ми з чоловіком стали збирати на квартиру, адже допомоги не дочекалися. Свекруха лише співчувала і говорила, що у нас все вийде. А коли зовиця зібралася заміж, свекруха продала дачу, мовляв треба ж весілля дочки влаштувати ще й дати грошей на квартиру. Вже тоді я зрозуміла, що свекруха ставить різницю між дітьми. Зараз ми з чоловіком вже два роки живемо в нашій квартирі і платимо за неї. Але півроку тому мама переписала на мене свою дачу. Вона не хотіла її продавати, адже дачу будував мій батько, але й обробляти їй стало важко. Вирішила зробити мені подарунок на двадцатисемірічя. На дачі у нас хороший будинок і пристойна ділянка. У мене день народження восени, тому потрібно було дочекатися до літа, щоб насолоджуватися дачею. Вже навесні свекруха стала натякати мені, мовляв в місті їй не вистачає повітря, не уявляє, что буде робити влітку без дачі.

Я вже зрозуміла, до чого вона схилить, але задала їй питання: — А навіщо тоді продали вашу дачу? — Щоб допомогти дочці. Ти уявляєш, як довго вони б збирали на квартиру. Це тобі пощастило вийти заміж за такого чоловіка, а моїй доньці не пощастило. Зять не такий надійний, як мій син. Хотіла б запитати, а хто ж змушував золовке так рано виходіти заміж ще й за такого хлопця? Але мова тут зовсім не про золовку і її особисте життя, а про те, що свекруха прийняла рішення допомогти дочці, а сина вона не пошкодувала, а зараз поклала око на мою дачу. Загалом, вона довго вмовляла, обіцяла за домом, за ділянкою стежити і т. п. В кінці кінців ми погодилися. Але було таке умовленя: на дачі господиня я, а вона гостя, і ми від неї очікуємо такої поведінки. Свекруха запевняла, що буде так як ми хочемо, але час показав, що вона брехала.

Вона стала маленькими кроками наближатися до своєї мети. Спочатку вона переставляла меблі в будинку, потім мої квіти в горщиках, потім розкопала біля ганку газон, потім ще що-небудь. Я наполягла на тому, чтоби вона повернула все назад, як було. Вона поворчала під носом, але повернула все. Вона намагалася закликати сина до свого захисту, але чоловік був на моїй стороні: «Тут господиня моя дружина!» Вже до наступного нашого приїзду вона заявила, що своє день народження зовиця вирішила відзначити у нас на дачі. Виявилося, що, коли нас там не було, зовиця приїхала в гості, подивилася дачу і схвалила. Свекруха так впевнено про це говорила, ніби вони вже все вирішили і тільки сповіщають нас. Звичайно, я все скасувала. Свекруха знову спробувала бунтувати, але чоловік знову був солідарний зі мною. Ми вирішили, що на цьому вистачить. Чоловік відвіз свою маму назад у місто.