Вийшла заміж за іноземця та поїхала за кօxаним на батьківщину. Але замість казки мене чекало важке життя.
У шкільні роки я не лише навчалася на відмінно, а й могла собі дозволити зустрічатися із хлопцями. Адже є стереотип, у якому йдеться про те, що відмінниці лише навчанням і займаються, але це не так. Я завжди вміла поєднувати приємне з корисним. Я мала багато стосунків у школі, але всі вони закінчувалися незрозуміло для мене. Один зрадив, інший був дивним, третій дурним, так гідно я і не змогла відчути, що таке шкільне кохання. Якщо чесно, то я завжди хотіла собі багатого, доглянутого хлопця, але не зустрічала їх і доводилося зустрічатися зі звичайними. Я з дитинства була наївною, тому вірила всім хлопцям поспіль, ось у цьому й була моя головна помилка. Після вступу до університету все змінилося. До мене почали підходити знайомитися різні хлопці з мого курсу, та й інших теж, але я всім відмовляла.
Якось до нас в аудиторію зайшов гарний, доглянутий хлопець. Він виявився нашим новим однокурсником. Я закохалася з першого погляду. Його звали Керім. Він присів до мене, і тоді ми вперше заговорили. Керім був хлопцем із мрії. Мій новий однокурсник красиво і елегантно одягався, доглядав себе і від нього дуже приємно пахло. Одним словом, я закохалася у нього. Він теж приділяв мені особливу увагу. Через місяць ми почали спілкуватися постійно, а за 5-6 місяців він запропонував мені зустрічатися. Я, звичайно, не відмовила. Він відрізнявся від усіх моїх колишніх. По-перше, він був іншою нації, а по-друге – це були мої перші серйозні стосунки. -Улюблена, може розпишемося влітку, а потім полетимо до мене на батьківщину? Із сім’єю познайомлю. — Запропонував Керім. Я була на сьомому небі від щастя. Я погодилася і вже планувала поїздку до теплих країв. Ми були вже на другому курсі.
Він запропонував жити разом та піти до РАГСу. Я, звісно, погодилася. Після чого ми полетіли до нього на батьківщину. Мене прийняли чудово, але гостинність моїх родичів тривала не довго. Вранці наступного дня свекруха розбудила мене рано-вранці і веліла приготувати обід, а потім забратися в будинку. Першого ж дня, уявляєте? Я приготувала обід і після цього довелося прибирати та мити посуд. — Вибачте, але я втомилася. Хотіла б піти в душ та відпочити. – попросила я. Свекруха і дві золовки посміялися і почали між собою говорити своєю мовою. Я вирішила поскаржитися чоловікові, але він підтримав свою маму і сестер і велів не заважати йому дивитись телевізор. У цей момент мені стало дуже прикро. Я зрозуміла, що зовсім не змінилася, така ж наївна дурочка, яка повірила чоловікові. Я зібрала свої речі та поїхала назад до себе на батьківщину. Керім за мною не поїхав, і навіть не подзвонив після цього. А в університеті під час зустрічі не подавали вигляду, що між нами щось було і просто ігнорували одне одного.
