Після того як не стало матері, Олег вирішив подивитися документи. Раптом він знайшов конверт із написом: «Моєму синові Олегу». Він відкрив конверт і не повірив своїм очам.

Я довго терпів всі вибрики дружини, її грубість, постійні сва рки та скандали, я намагався не думати про те, що вона все зробила зі зла. Насправді, не зі зла вона все це зробила, звичайно, просто дружина Наталія не була створена для сім’ї, вона влаштовувала свою кар’єру і вважала, що я впораюся з усім цим самостійно. Я був радий доглядати своїх дівчат, вони мене любили більше мами, але так і повинно було, адже моя дружина взагалі не брала участі у вихованні дітей. Моя мама так і не змогла прийняти дружину Наталю,

і одного разу, коли я був у неї в гостях, вона мені сказала, що я скоро зустріну жінку, від якої буду просто божеволіти. Я сказав, що не хочу розлучатися зі своєю дружиною, на що мене мама запевнила, мовляв, вона не моя доля. Я не міг повірити в те, що моя мама зможе говорити такі речі і хотіти, щоб я розлучився. Пройшов деякий час, у мене розплющились очі на поведінку дружини, і я став дивитися на неї по-іншому, я більше не хотів жити з цією жінкою. Ми з Наталею ро злучилися, я сказав, що вона не створена для сім’ї і може йти своєю дорогою, на що вона навіть не здивувалася, мені здається,

зраділа, що залишилася одна. Після розлучення, я не міг прийти до тями, але одного разу, цілком випадково побачив одну жінку, і я просто по вуха закохався в її манери та голос. Я познайомився з нею, потім у нас все закрутилося, зараз ми вже живемо разом, вона чекає на доньку від мене. От я й подумав, що добре, що я маму послухав і придивився до своєї дружини, зрозумів, що такими не бувають, не може жінка бути такою грубою зі своїм чоловіком.