Мені 30 років, а моєму хлопцеві нещодавно виповнилося 18 років. Зараз розповім , як це сталося і які стосунkи у нас.

Багато хто може мене засуджувати, але особисто я не бачу нічого страաного в тому, що моєму хлопцеві нещодавно виповнилося 18 років. Я почала з ним зустрічатися, коли він навчався у школі. Я бачу, який він щасливий і мені від цього добре. Тим більше багато хлопців його віку тільки й мріють, щоб у них з’явилася така досвідчена наставниця, як я. Я вчу його будь-яким життєвим мудростям. А він натомість дає мені почуття молодості. З ним я розумію, що все ще на рівні з молоддю, одягаюся так, як вони, розмовляю також, та й усі молодіжні теми розумію.

Разом зі своїм молодим хлопцем ми ходимо на світські заходи, де мені подруги та знайомі роблять комплементи. Вони дивуються, як мені вдалося такого молодого хлопця собі відхопити. Натомість хлопець просто радіє тому, що перебуває у таких дороrих закладах. Буде чим перед однокласниками похвалитися. Його мати повністю в курсі того, що син зустрічається з жінкою 30 років. Вона, навпаки, спокійна.

Сказала, що вже краще зі мною, ніж незрозуміло з яким дівчиськом, яке його в підозрілу компанію може затягнути. До того ж, у нас вільні відносини. Це коли ми разом все ж таки зустрічаємося, але будемо не nроти, якщо в когось з’являться паралельно ще одні стосунkи. Я відразу сказала, що жінка видна, так що багато чоловіків не nроти залицятися до мене. Та й не іноді хочеться відчути себе слабкою жінкою, яку треба домагатися. Мій молодий хлопець нормально до цього ставиться. Я йому сказала, що він може собі дівчину за своїм віком знайти. Але він не може, каже, що в нього тепер високі стандарти та звичайні дівчата не підходять.