Коли я увійшла в будинок, мене чекав немислимий «сюр приз»: чоловік сидів на дивані, а поруч з ним хлопчик півтора року, який був точною kопією мого чоловіка…

Одного разу я прийшла додому, і мене чекав великий сюр приз. Я побачила поруч з чоловіком хлопчика. Я до цього знала, що мій чоловік був одружений, і у нього є син від іншої жінки. Чоловік сказав, що це його син, і він буде тепер жити з нами. Я від несподіванки впустила пакети. Чоловік попросив сина, щоб той пішов подивитися телевізор, а до цього часу ми поговорили. Він сказав, що це все сталося несподівано. Я не дала йому слова сказати і сказала, що хочу познайомитися з його сином.

Чоловік здивувався від моєї реакції, адже я не роз лютилася. Я згадала, що у мене в дитинстві така ж ситуація була, коли тато познайомив мене з мач ухою, але вона дуже сильно роз лютилася і не хотіла мене бачити. Я все це відчувала на собі, тому не могла також вчинити. Я познайомилася з сином чоловіка. Ми з ним подружилися. Виявляється, мати написала записку, що у неї роман і у неї немає часу займатися сином, і відправила його до нас назавжди. Вона сказала, що, якщо ми не хочемо ним займатися, то можемо віддати в дитбудинок, мовляв, вона не буде проти.

Я не могла цього дозволити, і ми взяли оnікунство над ним. Він був найулюбленішою дитиною, ми його просто обожнювали. Коли я наро дила дочку, нічого не змінилося. Він дуже любив сестричку, любив з нею гуляти, вчив її. За весь цей час я жодного разу не пошкодувала, що він почав з нами жити. Я завжди любила його як рідного. Зараз він закінчив ВУЗ і працює nрограмістом. Живе від нас окремо, але він найбажаніший гість у нашому домі. А сестра просто обожнює свого брата.