Марина здивyвалась , коли помітила машину чоловіка біля воріт, адже він повинен бути у відрядженні. У будинку чулися голоси…
Марина з Ігорем виховали двох дітей – прекрасних дітей. Жінка вважала, що має прекрасну сім’ю.Син поїхав працювати до Німеччини. Дочка вийшла заміж за гарного хлопця, нар оділа сіна. Вони часто сиділи з онуком. Марина мала добрі стосунки з чоловіком. Він щовихідні приносив їй квіти. На срібне весілля чоловік подарував їй путівку до Італії. «Не життя, а казка» — думала Марина. Коли вони з чоловіком приїхали з мандрівки, то вирішили кілька місяців залишитися на дачі. Посадили вони картоплі, моркви, огірків та інших овочів. Восени вони врожай зібрали та повернулися назад у місто. У чоловіка розпочалися відрядження. Марині це не подобалося, адже його раніше нікуди не відправляли. А тут майже щотижня на два-три дні його кудись відправляли. Якось, коли Марина знову залишилася вдома сама, їй подзвонила донька.
— Мам, ти можеш свекрусі моєї ма зь відвезти. А то у свекра спину прихопило, а до міста з’їздити не можуть. Мені треба на свято до сіна встигнути. — Попросила дочка про послугу у Марині. Жінка погодилася. Сваті жили в тій же дачній ділянці, де була її з чоловіком дача. Марина вирішила, що після того як відвезе ма зь, заїде до себе на дачу. Вона любила пити хвойний чай, тому їй потрібно було збирати молоді гілочки з м’яким якими голочками. Спершу Марина заїхала до дочки за ма ззю, а потім поїхала до свати. Дві матусі забовталися. Марина обіцяла привезти хвойного чаю. — Я тобі запевняю, хвойний чай рекомендують пити при підвищеному тиску та набряках. Вісь як почнеш пити, то одразу ж помолодієш. – запевняла Марія. Марина попрощалася зі сватами і поїхала до себе на дачу.
Вона здивувалась, коли помітила машину чоловіка біля воріт. Адже він мав бути у відрядженні. Вона зрозуміла, що чоловік їй зрадж ував. «От і казочці кінець», — сумно подумала Марина. Вона зайшла до будинку, з якого долинали голоси. Чоловік із близькою подругою Марини пи ли вино та цілу валися. Вона не кричала, не скандалила. Просто попередила чоловіка, що подасть на розлучення. Ігор намагався вимолити прощання. — Краще бути однією чи одному, ніж нещасним із ким. Якщо ти мені зрадж ував, то ніколи не любив мене. Прощавай, Ігорю. Марина поїхала до сина до Німеччини. Більше з Ігорем вона не бачилася.
