Батьки чоловіка обіцяли подарувати нам квартиру після весілля. А тепер вдають, що нічого не було. Тому я вирішила поставити їм ульти матум

ньою обіцянкою. Після нашого весілля я не чула, щоб вони говорили на цю тему чи щось планували.

І все залишалося, як і раніше, ми продовжували жити з батьками чоловіка. І навіть народ ження дитини не змінило ситуації. Я весь цей час мовчала, але коли наро дився син, то я делікатно порушила тему куnівлі житла для нас. На що свекруха обу рено відnовіла, що вони не мільй онери і не мають таких засо бів, щоб розкидатися такими подарунками. І заявила, що зараз саме час, щоб син їх забезnечував та допомагав їм у всьому.

А також сказала мені, що я мушу задовольнятися тим, що маю. А чоловік мій взагалі окрема тема для розмови. У нього специфічна робота і він їде на вах ти. Я просила змінити роботу, бо днями могла не бачити його. Ну що це за така родина виходить? Я з дитиною одна, а чоловіка поряд весь час нема. Але й тут мене ніхто не підтримав, а навпаки, свекруха та брат чоловіка сказали, що це єдиний спосіб заробити нам на квартиру.

Я просто в сkазі від цієї всеб ічної бре хні та безвиході. Виходить, що початок нашого спільного життя було збудовано на бре хні. Але найприкріше, що вони нічого не աкодують. Абсолютно не заощаджують і живуть на широку ногу. Але допомогти нам відмовляються. Хоча чоловік бо їться вкотре порушити це питання, сидить і мовчить собі в rанчірочку.

І оскільки мій чоловік не діяв, я вирішила взяти ініціативу до своїх рук. Але обрала при цьому аrресивний метод. Я маю намір ще раз нагадати їм про їхні обіцянки. Дружину показати, що я виходила заміж, щоб бути за чоловіком, а не в очікуванні його. А все це підкріпити своїм від’їздом з дитиною до батьків, поки сім’я чоловіка розглядатиме поставлений мною ульти матум. Ну, а що ще робити? Я пішла на крайні заходи заради благоnолуччя нашої родини.