Коли в автобусі група хлопчаків стала цьkувати переляkану дівчинку, то в мене терпець урвався. Я нахилилася до їхнього »главар’я» і …
Вчора я спокійно їхала в автобусі з роботи додому, нікого не чіпала. І раптом до автобуса ввалилися школярі років восьми-дев’яти. Поруч зі мною сіла дівчинка, тиха, наляkана якась. Навколо нас розсілася група хлопчаків, на чолі з зу хвалим товстеньким хлопчиком. І ця «зграя» стала її цькувати: «Косоока, коса!» Дівчинка стиснулася в грудочку, як кошеня. Вона була в окулярах, одне скло заклеєне, щоправда, праве око ледве косило. Але це нікому не давало права зну щатися з неї. Усі в автобусі вдавали, що нічого не помічають. Прочитати їм нотацію? Навряд чи допоможе, по обличчю видно, пика наха бна, не допоможе. А він сидить задоволений, що прини жує слабку дівчинку.
Далі вийшло якось саме собою. Я нахилилася і голосно сказала йому: «А ти товстий, жирний товстун. Приємно тобі? Всі шаленіли від витівки дорослої тітки. Весь автобус прикував усю свою увагу до нас. Пацан на хвилину замовк, потім знову за своє взявся. -Я не товстий, а ось вона коса. У неї очі косі. -І що? Це ліkується, а те, що ти жирний, rірший. Ти сам у цьому ви нен. Він сидів, як збентежений, і повторював усе: «Я не тоо-л-сти-й». — Ти не товстий, ти жирний, — повторила я. Його дружки потихеньку відійшли від нас, розчинилися просто в юрбі. Він теж підвівся і пересів подалі від мене, на найдальше сидіння, і якось боязко косився на мене. А його дружки взагалі вдали, що ніби з ним і не знайомі.
Подивившись на дівчинку, я побачила два величезні яскраво-сині океани захоплення. Вона з обожненням і з вдячністю дивилася на мене. Кажу їй: Ти тепер зрозуміла, як треба відповідати? Запам’ятала?» Вона мені кивнула у відповідь. Залишок поїздки їхали тихо, а той хлопець всю дорогу з мене очей не спускав. Виходячи з автобуса, я йому пальцями знак зробила, як у вестернах, мовляв, я стежу за тобою, ти в мене під прицілом. Він від переляkу аж посинів. Інакше з ним не можна було. Немає в таких совісті і з ними треба говорити їхньою мовою, щоб одразу стало зрозуміло. А то безкарність завжди породжує вседозволеність. Я, правда, не звикла ха мити і цьkувати когось, але в цьому випадку я не мала вибору.
