Молодша сестра брата мало не ненавиділа мене, але все змінилося, коли одного разу після обі ду я покликала її на серйозну розмову.

Молодша сестра брата мало не ненавиділа мене, але все змінилося, коли одного разу після обі ду я покликала її на серйозну розмову.

У нас з чоловіком стосунки дуже близькі, тому коли ми ще тільки зустрічалися, він розповів мені історію своєї сім’ї. Так сталося, що він втра тив матір у 18 років, на той момент його молодшій сестрі було всього шість. Батько часто пропадав на роботі, намагався роботою заглушити біль, тому за молодшою сестрою в основному стежив Вадим. Тому й вийшло так, що Надя дуже прив’язана до нього. Нині Наді вже 17 років. Їхнього батька давно немає в живих. Коли ми прийняли з Вадимом рішення одружитися, питання про те, де ми житимемо, навіть не стояло, адже Вадим із сестрою живуть у великій, чотирикімнатній квартирі. Відразу після розпису ми оселилися там.

До офіційного одруження Надя ставилася до мене досить лояльно, не можу сказати, що ми були близькими подружками, але принаймні вона нормально зі мною спілкувалася. Після весілля її поведінка різко змінилася, вона почала всіляко демонструвати зневагу до мене. Вона спеціально смітила, щоб я прибирала, а якщо я сміла зробити їй зауваження, у неї починалася істерика, мовляв, я прийшла до їхнього дому та командую. Вадим намагався пом’якшувати гострі кути, але він занадто любить сестру, щоб бути до неї суворим. У якомусь сенсі Надія цим користувалася і поводилася просто nогано. Я намагалася бути терплячою і знайти вирішення ситуації. Я довго про це думала і зрештою зрозуміла, що її поведінка обумовлена простою ревнощами. Я вирішила спробувати порозумітися.

Я взяла вихідний і весь ранок витра тила те, щоб приготувати улюблений пиріг Наді. Коли вона повернулася зі школи, стіл уже був накритий, вона хотіла піти до себе в кімнату, але я залишила її. -Давай поговоримо, Надя. -Мені нема про що з тобою розмовляти! -Чому нема про що? Ми ж з тобою сім’я тепер, а ти на мене чомусь сердишся. -Ти мені не сім’я, моя сім’я – це лише Вадим! -І тобі здається, що я вкраду його в тебе? Вона замовкла, а я обняла її міцно. Несподівано Надя розnлакалася, а я гладила її по спині. -Вадим завжди буде твоїм братом незалежно від усього, завжди тебе любитиме. Ми багато з Надею говорили того дня, а потім пішли пити чай з пирогом. Коли Вадим повернувся з роботи, був приголомшений гармонії, яка запанувала в будинку. Ми з Надею домовилися залишити цю розмову нашою маленькою таєм ницею.

admin

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *