У всьому був винен колишній чоловік… Взагалі, Діана була з ним щаслива. Варила супи, накрохмалювала скатертини, виховувала дочку Настю, а в перервах працювала бухгалтеркою.

У всьому був винен колишній чоловік… Взагалі, Діана була з ним щаслива. Варила супи, накрохмалювала скатертини, виховувала дочку Настю, а в перервах працювала бухгалтеркою. Відкрилося все випадково… Чоловік поїхав у чергове відрядження, а Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Там вона раптом зустріла колишню сусідку Ольгу. Вони п’ять років жили поряд і дружили сім’ями, доки Оля не вийшла заміж і не переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка зустріла, а тепер тебе! Діана нічого такого не запідозрила. Ольга ж якраз зараз живе в тому місті, куди чоловік поїхав у відрядження. – А ти як тут? – тільки й запитала Діана. – Та бабусі ж у мене не стало… – сумно відповіла Ольга. – Та ти що? Баби Ніни? Як шкода… Мої співчуття… – Ну ось… Буду продукти купувати на поминки… – Зрозуміло… А я купила капустину, хочу Славкові до повернення приготувати борщика! Ольга раптом якось дивно глянула на подругу.

– Ти чого? – запитала Діана, нічого не розуміючи. Ольга закліпала довгими віями, почухала носа і раптом сказала: – Ти мене вибач, Діаночко. Але Славко ще вчора повернувся. Одним поїздом їхали, тож… Діана так і випустила капусту з рук… А разом з нею впало і все її життя… Швидше за все, якби Славка не розсекретили, він так і жив би на дві сімʼї, добре що робота дозволяла – відрядження чи не щомісяця. Але що сталося, те сталося… Він просив вибачення і плакав. Але більше не тому, що дуже любив Діану, а тому, що дуже любив дочку і не хотів з нею розлучатися. Але Діана була непохитна і чоловіка не вибачила… І ось тепер він балував доньку, купував їй все, що вона захоче. Якось дочка сказала – хочу кота сфінкса, і через тиждень він приніс кошеня в коричневій картонній коробці. Діана була проти, але її ніхто не питав – дочка була просто у захваті. А за кілька місяців дочка награлася, і догляд за кошеням ліг на плечі Діани.

І все б нічого, але це було не кошеня, а просто щось неймовірне. По–перше, він не визнавав лоток. Діана мало не з бубнами перед ним танцювала, але щоранку знаходила калюжку в новому місці. По–друге, він їв лише один вид корму одного смаку, і більше нічого. Корм найдорожчий, зрозуміло. Якось вона вирішила перевірити, на скільки вистачить його страйку, і кіт три дні пив тільки воду і ображеним поглядом дивився на Діану. Діана здалася і купила потрібний корм… По–третє, він гриз все поспіль: дроти, взуття, нову помаду і навіть старий засохлий кактус. Якось Діана не витримала і розмістила оголошення на сайті: «Віддам у хороші руки чудове кошеня сфінкса. Грайливе, активне, любить увагу. Є родовід». Вона перечитала повідомлення і залишилася задоволена собою – факти про лоток та дорогий корм їй вдалося оминути. Було трохи соромно, але що вдієш. Повідомлень вона отримала багато. За кота була мало не боротьба. Першою встигла жінка, яка сюсюкалася з котом як з немовлям і була шалено щаслива, забираючи його.

Діана радо віддала їй залишки улюбленого корму. Через три дні жінка зустріла її біля під’їзду і вручила коробку зі словами, що в неї, на жаль, виявилася непереносимість котів. Діана зітхнула і повернула оголошення на сайт. Акуратній старенькій Діана обережно повідомила, що кіт поки не особливо привчений до лотка, їсть тільки «ось цей корм» і дуже активний. Бабуся фиркнула – її більше цікавив родовід, аніж сам кіт. Через тиждень Діана знайшла під дверима своєї квартири коробку з котом і двадцятьма пачками улюбленого корму. Дочка розсміялася і сказала мамі змиритися. Але Діана вирішила спробувати ще, кардинально змінивши оголошення. «Заберіть хто-небудь цього котяру – нищить всю квартиру, їсть виключно один вид дорогого корму, згриз всі мої туфлі». Цього разу повідомлення були лише типу «ха–ха, смішно» і «хороший жарт». А потім написав чоловік на ім’я Олег і запитав, коли можна приїхати по кота. Діана зраділа, але чесно попередила, що це не жарт.

Чоловік відповів: – Добре. То куди приїжджати? Написавши йому адресу, Діана навіть заплакала – і що вона за безсердечна жінка. Потім вона побачила, як кіт догризає її улюблені хутряні капці, і сльози одразу висохли. Чоловік виявився високим, із густою бородою, просто вікінг якийсь! Діана навіть засоромилася й почервоніла. – Ви знаєте, він у мене всі дроти згриз… – пискнула вона. – Нічого, – відповів чоловік. – Перевиховаємо. Взагалі–то я – ветеринар. – Ветеринар? – не повірила Діана. – Візитку показати? – Покажіть! Він похитав головою, ніби перед нею була нерозумна дитина, дістав візитку і простягнув її Діані. І справді, ветеринар… – Я вам його віддам за умови, що ви мені звіт надсилатимете, що з котом все гаразд! – вирішила Діана. Вікінг посміхнувся. – Так будь ласка… У глибині душі Діана була впевнена, що максимум за тиждень він привезе кота назад. Але він не привіз! Зате надіслав їй повідомлення на дошці оголошень, вклавши посилання на відео – кіт був цілком вгодованим і здоровим, наминав куряче філе і взагалі поводився пристойно. Діана подякувала, запитала, як йому це вдалося. Вікінг відповів, що нічого такого не робив. Діана не повірила… Ну і пішло… Листування закінчилося тільки тоді, коли дочка о дванадцятій ночі поцікавилася, чому її ніхто не вкладає спати. Діана зніяковіла і попрощалася з вікінгом, якого звали Олег. Її щоки були червоні… Вона закрила ноутбук і вперше за останні три роки її душа співала… Через пів року Діана з Олегом одружилися.