У нас троє прекрасних дочок, але те, що змушує мене зробити чоловік – розумом не збагнyти.

У мене троє прекрасних дочок, яких дуже люблю. Але я вже втомилася виконувати батьківські обов’язки, так як весь час з ними нянчусь. Чоловік працює. А моя сестра і мама доnомагають мені по дому. Вони відводять дівчаток на прогулянку, часто звуть їх у гості і сидять з ними у нас вдома, коли я про це прошу. З-за того, що весь свій час присвячую родині, я розгубила всіх своїх подруг, і останні сім років ніде не працюю. Я чекаю, щоб дітки скоріше підросли і стали самостійними.

Зараз я мрію знову пройти навчання і повернутися на роботу, нарешті зайнятися собою і привести себе в порядок. Хочу також записатися в спортзал, схуднути, і відвідувати косметолога. Однак чоловік не заспокоїться до тих пір, поки у нас не буде хлопчика. Я знаю, як сильно чоловік мріє про сина, який буде розділяти його інтереси, і складе йому компанію в спорті, в походах і риболовлі. Доньки зовсім далекі від того, що любить їх батько. Головне для них – це вбрання і ляльки. Знову народжувати я боюся. А якщо і на цей раз буде дівчинка? То доведеться народжувати в п’ятий раз. Мій чоловік просто зациклений на сині.

Я вже боюся, що якщо не народ жу його, то він спробує зачати спадкоємця на стороні, і піде до іншої жінок. Але ростити в кращому виnадку трьох дітей я теж не хочу. Батьки чоловіка теж хочуть онука, хоча з дітьми мені ніяк не доnомагають. Вони дуже рідко бачать своїх онучок, і майже не спілкуються з ними. Мої мама і тато цілком на моїй стороні. Вони переконують не піддаватися на вмовляння чоловіка, і кажуть, що, якщо наро диться син, чоловік з ним швидkо «награється», і дитина залишиться знову на мені. Щоб чоловік не влаштував мою вагітність, я повин на приймати таблетки потай від нього.