Я своїх батьків бачила лише у фотоальбомі. Але через багато років мене несподівано згадав батько та подзвонив. Я на секунду застигла і не знала, що говорити

Я своїх батьків бачила лише у фотоальбомі. Але через багато років мене несподівано згадав батько та подзвонив. Я на секунду застигла і не знала, що говорити

Я своїх батьків бачила лише у фотоальбомі. Мами не стало під час пологів, а батько після смерті коханої навіть не захотів на мене поглянути, вважаючи мене єдиною причиною її смерті. Так і вийшло, що мене від народження виховували бабуся і дідусь з маминого боку. Бабуся і дідусь усіляко намагалися, щоб у мене все було.

Я з дитинства зрозуміла, що просто зобов’язана їм у всьому допомагати, адже вони дуже прагнуть мого благополуччя та щастя. Бабуся та дід завжди підтримували мене і вірили у всі мої мрії. Завдяки їхній допомозі я змогла вступити до університету. Там я взяла участь у програмі обміну студентами і поїхала вчитися до Америки. Саме там я вперше зустріла кохання.

Миколай був співвітчизником, який давно перебрався жити за океан. Перед весіллям ми з Колею вирішили обов’язково відвідати моїх родичів. Бабусі та діду дуже сподобався мій наречений, після їх схвалення я стала більш впевненою у виборі. У цей же період мені надійшов дивний дзвінок. -Добридень. Це – Дмитро. Я твій батько, дуже хотів би зустрітися. Я на мить застигла. -Вибачте, але батька в мене немає. Про свій вибір я не шкодую.

admin

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *