Ми були на порозі РАГСу, коли з’явився батько мого нареченого. Мама, nобачивши його, втра тила мову
Якби мені розповіли таку історію, я б не повірила ніколи. Коли мені було 20 років, я познайомилася з Сергієм, він був старшим на 5 років. Ми якийсь час зустрічалися, і він мені зробив пропозицію, я одразу погодилася: ми так підходили один одному. Ми мали спільні інтереси, нам подобалося грати на гітарі, подобалася одна музика. Ми думали про поїздки до привабливих для нас країн. Я і він писали вірші, хоча в нього, як на мене, не дуже виходило. Я жила з мамою, і він жив із мамою.
Я не знала свого батька, а мама казала, що він і не знає про мене і вона його знайти не може, а його батько пішов із сім’ї, коли йому було лише 3 роки. Але років за 10 його батько захотів з ним спілкуватися; іноді вони зустрічалися, ну, як іноді, щорічно, як він казав; іноді зідзвонювалися. Його батька я не знала та не бачила. Він жив у іншому місті. Коли ми планували весілля і кого запрошуватимемо, домовилися, що лише близьких та кілька друзів: у нас буде скромне весілля, бо rрошей баrато не було.
Але це не головне: ми кохали одне одного і хотіли жити разом. Так ось, коли ми домовилися про список гостей, я запитала, чи прийде батько на весілля. Він сказав, що запросить його, але не впевнений. На цьому й закінчилася розмова. Настав день весілля; я була одягнена в шикарну сукню; а коли його побачила, зрозуміла, що це найкраще, що може бути. Гарний костюм…
Ми приїхали у призначений час до РАГСу. З нами були наші мами, бабусі та дідусі, його та мої та кілька друзів. Отця Сергія не було. Мами наші за рік нашого спілкування бачилися кілька разів і, особливо, один про одного нічого не знали. Так ось що було далі. За 10 хвилин до реєстрації шлюбу прийшов тато Сергія, і ми познайомились; в цей момент моя мама упустила все з рук — і стояла блі да. Я підбігла до неї з питаннями, що трапилася, а вона мовчала. У цей момент тато Сергія дивився на неї і теж був здивований.
Раптом моя мама сказала: «Неля, це твій батько». Далі всі втра тили дар мови, ніхто нічого не розумів… Аркадій Олександрович спитав мою маму, чи впевнена вона? На що вона сказала, що всі 100%. Що було зі мною та Сергієм – важко переказати. Звичайно, весілля було сkасовано; ми з Сергієм, батьки та родичі поїхали додому до нас, щоб усе це обrоворити. Звичайно, ми зараз все спілкуємося, але сама суть того, що сталося, досі не йде з голови і в мене, і в Сергія… Ми спочатку навіть не знали, як спілкуватися один з одним. Ось така історія!
