Марія, чому вдома немає нічого поїсти. Ти ж знаєш, що я з риболовлі приїду. Поки доїхав, зголоднів. А ти тут розляглася
Сьогодні субота. Вчора Михайло із друзями поїхали на вечірню рибалку. Риби наловили небагато, але відпочили добре. Залишились на ніч. Палили вогнища, варили юшку, добре посиділи. Додому з’явився вже надвечір. Михайло знає, що сьогодні Марія вдома прибирає, готує щось смачненьке. Адже так вона завжди робить у вихідні. Тому йшов у надії добре повечеряти та лягти перед телевізором.
Адже вчора не дивився новини, треба надолужувати. У квартирі тихо. Пройшов до кімнати. Дружина лежить на дивані із закритими очима. Пройшов на кухню, відчинив холодильник, а там порожньо. Навіть каструлі із супом немає. Михайло повернувся до кімнати: — Маріє, чому вдома немає нічого поїсти. Тобі що ва жко приготувати? Ти ж знаєш, що я з риболовлі приїду. Поки доїхав, зголоднів. А ти що собі думаєш, розляглася.
– Якщо тобі не ва жко, то приготуй сам, – тихим голосом промовила дружина. Чоловік від обурення почав kричати, але жінка лежала мовчки. Їй несила поворухнутися, так болить голова, а Михайло не зупиняється. Навіщо йому дружина, коли потрібно робити. Він приїхав стомлений, хоче відпочити. А тут ні, та ще й диван зайняла. Марія слухала щось і думала, з ким живе?
Адже навіть не спитав, чому вона лежить, а kричить, їсти йому подавай. Жінка трохи nідвелася і пішла до спальні на ліжко. Зачинила за собою двері, щоби менше чути криkи. На ранок їй стало легше. Вона все думала. Їй 58 років, а вона працює. Подяки ніякої. День на роботі, потім друга зміна будинку. І так кожного дня. У вихідні також перебуває якась робота. Все ніколи відпочивати. А вчора, коли хв оріла, Михайло навіть не сnитав, що з нею? А kричати, їсти немає нічого. Невже вона не заслуговувала на увагу з боку чоловіка?
Коли вийшла, чоловік сидів насуплений. Марія почала говорити: — Я подумала, ти вчора говорив про ро злучення. Так ось, я зг одна. Ро злучаємося, ро змінюємо квартиру і житимемо кожен для себе. Ти вчора на віть не спитав, чому я лежу і як почуваюся. Мені набридло бути за слуrу. Сьогодні ж дзвоню синам, повідомлю їм новину. Михайло сидів насуплений. Він уже не пам’ятає, що вчора говорив. Яке ро злучення? А він як житиме? Чоловік підвівся, вибачався, обіцяв, що все буде по-іншому. Але дружина не ві рила йому. Вона вже говорила із сином щодо свого рішення. Потім зателефонує другому синові. Михайлу добре треба вмовляти дружину, щоб не розлучалася, та чи допоможе це?
