Новий ліkар села не любив лікувати жінок, а ось із чоловіками порався, і навіть рятував, виписуючи відгули.
У селі у нас раніше працювала велика ліkарня. З міста відправляли ліkарів. Анатолій Сергійович приїхав зі столиці. Чоловік він був див ним. Коли тільки всі самотні жінки дізналися про те, що він неодружений, табуном записалися до нього на прийом. Він приймав їх швидко, особливо не оглядав. Слухав скаргу, виписував рецепт та відпускав. А ось до чоловіків він мав інше ставлення. Він їх оглядав добре, ретельно і лише потім виписував рецепт. Багатьом жінкам таке ставлення до себе не подобалося, адже вони сподівалися, що він їх помітить.
Одна з пацієнток вирішила, що треба брати його за роги. Вона приходила до нього майже кожен день і незабаром наважилася покликати Анатолія Сергійовича до себе в гості. Він запрошення прийняв. Жінка приготувала святковий стіл. Вона сподівалася, що в них усе буде. Але Анатолій Сергійович серйозних стосунків не прагнув. Він добре в неї поїв, попив і пішов додому. Чоловік любив випити. Навіть під час прийомів у нього на столі завжди стояла пляшечка. Протягом дня вона пустіла. Пацієнти завжди намагалися потрапити до нього вранці, поки він був при здоровому глузді.
Ображені ним жінки намагалися йому насолити. Вони зібрали підписи по всьому селі та написали на нього заяву з вимогою усунути чоловіка від роботи. Головліkар Аліна Аркадіївна заяву прийняла, але звільняти чоловіка не поспішала. Вона тільки зробила йому догану і позбавила премії. Анатолій Сергійович через це образився на неї, а жінок взагалі відмовився приймати. Ніхто не розумів, чому так недолюблює жінок. Були люди, які сміючись стверджували, що він є нетрадиційною орієнтацією. Анатолій Сергійович створив багато nроблем, коли став відмовляти пацієнтам, адже ліkарня не є приватною, а державною.
Ще одну проблему створив донос на лікаря. Виявляється, він виписував лікарняні за добротою своєю душевною. Будь-який чоловік, який загуляв і не виходив на роботу, міг звернутися до лікаря і той виписував йому відгули. Головлікар більше не змогла заплющувати на це очі, Анатолія Сергійовича звільнили. Він став ще більше пити, через це повільно божеволів. Якось він вибіг надвір і кричав: — Інопланетяни схопили мій будинок, вони хочуть вкрасти мої мізки. Через місяць він заснув і більше не прокинувся. Зберігали його сусіди, бо рідних він не мав.
