Олег оголосив дружині, що йде до молодої kоханки. Але такої відповіді від мудрої жінки він не очікував отримати
Олегу було 49, коли в його житті з’явилася Люда. Вона була його новою секретаркою і їй нещодавно виповнилося 19 років. Досвіду роботи у неї не було, але вона була дуже хорошою. І Олег через якийсь час закохався в свою молоденьку секретарку. Причому, так закохався, що вирішив піти від своєї дружини Тамари. Чоловік почав думати, як йому зробити так, щоб його дружина сама його kинула. І він нічого кращого не придумав, як порадитися з Людою. — Скажи, що мені зробити, щоб Тамара сама від мене пішла? — запитав Олег. — Вона горда жінка? Має почуття власної rідності? — Ще яка. По rордості і гідності у неї всього цього більш ніж достатньо. — Тоді покажи, яким ти можеш бути нехорошим чоловіком. Але така порада Олегу не допомогла. Олег дружині і зауваження робив через дрібниці, і сварkи влаштовував. Все було даремно. Не йшла Тамара від нього, і все! Хотів було Олег так все і залишити, але Люда не дозволила.
Роль «іншої жінки» її не влаштовувала. Вона мріяла, щоб Олег став її чоловіком. — Що я можу зробити? Вона дуже терпляча. Що я вже тільки не робив… Не виходить. Інша, на її місці, давно пішла б. — І не піде. Хто ж від такого щастя йде? Доведеться тобі піти від неї… — Якось незручно. Ми стільки років разом. І тим більше, що у нас діти і… — Значить так, даю тобі часу-місяць. Якщо через місяць ти не підеш від своєї дружини і дітей, то тоді я тебе залишу! І це незважаючи на мою безмежну любов до тебе. Того дня Олег прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем, роззувся і повільно зайшов на кухню. Тамара сиділа за столом і пила чай з печивом. -Привіт. Я повинен тобі сказати дещо важливе. Я закохався в іншу жінку і йду від тебе. Люда-моя нова секретарка і ми будемо жити у неї. Вибач, що так все сталося… — За що виба чати? — спокійно відповіла Тамара. — Як за що? — Ти нічого такого не зробив.
За що ж виба чити? — За те, що йду від тебе. За те, що залишаю з двома дітьми і що закохався в молоду і красиву Люду. — Ну ти і вигадник, Олег. Такі нісенітниці кажеш. — Чому це нісенітниці. — Та тому що нікуди ти не підеш. А значить, тобі і виба чатися нема за що. А щодо того, що закохався … Ну, хіба мало які дурниці іноді трапляються з чоловіками в твоєму віці. Це у тебе пройде. — Тобто? Що значить пройде? І як це я не піду? — А ось так. Не підеш і все. І закоханість твоя теж пройде, тому що все колись проходить. А не підеш, бо не зважишся. Тому що, ти ще не знаєш, що я тоді вам влаштую! Тамара мовчки вийшла з кухні в кімнату, а Олег стояв, нічого не розуміючи, з задумливим виглядом. Наступного дня Олег передав Люді свою розмову з дружиною. — Та вона вигадує все, не бі йся. Вона просто заз дрить нашому щастю. Не може зми ритися з тим, що її час минув… Раптом у Олега задзвонив телефон. Це була Тамара. Він боязко взяв трубку.
-Привіт. Я ж забула сказати головне. Зроби так, щоб вже сьогодні твоя молоденька і дуже красива секретарка, була звільнена. Ти мене зрозумів? -Тільки… Тамара поклала трубку, і Олег глянув на Люду. — Ти зві льнена, — раптом сказав Олег. — Що? — не зрозуміла Люда. — Двері там! — показав Він рукою на вихід. — Долю вона, бачте, вирішила випробувати. А мені потім виправдовуватися. Не хочу тебе бачити. Розрахунок отримаєш в бухгалтерії. У моєму житті і так багато всього, що змушує хвилю ватися. Люда швидко зібрала свої речі і вибігла з приймальні. Олег подзвонив у відділ кадрів, щоб йому знайшли нову секретарку. — І щоб з досвідом роботи була. Великим досвідом! Щоб досвід роботи був не менше сорока років. Можна більше! Але не менше! Вже наступного дня Олег привітав нову секретарку їй було 65 років. А ввечері Олега вдома чекала серйозна розмова з дружиною, яка точно не віщувала йому нічого хорошого…
